рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Проблема старіння людства

Проблема старіння людства - раздел Демография, Демографія Максимальна Тривалість Життя – Згідно З Класичним Виз...

Максимальна тривалість життя – згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів. Через важкість визначення на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.

Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично виключно визначається швидкістю старіння. Епістемологічно, максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин, за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % щонайдовше живучих організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці, максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.

Старіння населення — зсув розподілу населення за віком у бік більшого віку. Цей процес є результатом демографічних змін в характері народжуваності, смертності і частково міграції. За даними комісії ООН з питань розвитку суспільства станом на 2008 рік, старіння населення спостерігалося у всіх країнах світу крім 18. Облік тенденцій і наслідків демографічного старіння — одне з головних завдань демографічної політики. У 2000 р. у світі нараховувалося понад 600 млн. чол., чий вік сягав за шістдесят років. Це майже втричі перевищує їх кількість у 1950 році. Наступні 50 років чисельність шістдесятирічних збільшиться ще втричі і досягне позначки у 2 млрд. чол.

Вікова структура залежить від демографічних процесів конкретної території та від рівня соціально-економічного розвитку. Найменше дітей – у ФРН і Люксембурзі (17%), найбільше – у Ботсвані та Кенії (по 50%); найменше осіб похилого віку – Малі (3%), найбільше – у Швеції (22%), Франції, Великобританії (15-20%).

 

Таблиця 21.

Вікова структура, %

Регіон діти (0-14 років) дорослі (15-55 років) похилого віку (понад 55-60 років)
Світ
Європа
Азія
Африка
Північна Америка
Латинська Америка
Австралія

 

Рівень смертності населення безпосередньо впливає на середню тривалість життя. Величина середньої тривалості життя показує, в якому віці у середньому вмиратимуть люди, які народились на момент розрахунку якщо протягом усього подальшого їхнього життя рівень смертності будь-якому віці залишиться таким самим, як і на момент розрахунку.

Середня тривалість життя в світі становить 65 років (у розвинених країнах – 75, найменш розвинених – 52 роки); мінімальна – 40 років (Сьєрра-Леоне), максимальна – 80 років (Японія). У середньому жінки живуть 67 років, чоловіки – 63 роки.

В окремих частинах світу процес старіння відбувається по-різному. Він найчіткіше проявився в Європі (частка осіб старшого віку збільшилася з 8,7% 1950 р. до 13,5% 1998 р.). В інших регіонах світу становить: Латинська Америка — 5%, Океанія — 9%, Австралія та Нова Зеландія — 10,9%, Африка — 3,0%, Азія — 5,0% .

На тривалість життя впливають не тільки біологічні й спадкові особливості, а й соціальні умови, що їх створюють праця, побут, відпочинок, харчування. У наш час щомісяця понад мільйон землян переступають поріг свого 60-річчя. За даними ООН, пропорція людей віком за 60 років в усьому світі у найближчі 50 років подвоїться: вона зросте від сьогоднішніх 10% до 22% у 2050 році. Отже, сьогодні кожному десятому жителю нашої планети за 60 років. В Україні - кожному п'ятому.

Однією із найбільш вражаючих тенденцій другої половини ХХ століття стало зростання середньої тривалості життя на 20 років, причому вважається, що в першій половині ХХІ століття цей показник збільшиться ще на 10 років.

Другою, не менш вражаючою, тенденцією ХХІ століття, вочевидь, стане той факт, що сьогодні у світі близько 600 мільйонів людей віком за 60 років. А вже у 2050 році їх буде близько 2 мільярдів. Вперше за всю історію людства кількість літніх людей у віці від 60-ти років перевищить кількість дітей віком до 14 років (до речі, ще 150-200 років тому старими вважилися люди у віці від 40 років.)

За даними ООН (2003 р.), середньостатистична європейська жінка репродуктивного віку має 1,4 дітей, що значно менше, ніж на початку 70-х рр. (2,0). Серйозну тривогу викликають результати, нещодавно отримані Австрійським інститутом сімейних досліджень. Як виявилося, середній ідеальний кількісний склад сім’ї у Німеччині та Австрії складає лише 1,7 дітей.

І справа тут не у відсутності відповідних програм. Приміром, у Франції, незважаючи на активне стимулювання народжуваності дітей, значні субсидії, раціонально обґрунтований розподіл ресурсів між сім’ями з малим доходом та одинокими батьками, демографічна ситуація залишається напруженою. І це при тому, що в країні на програми зміцнення сім’ї витрачається близько 4,5% ВВП (це один із найбільших показників в Європі). Не досягає зазначених цілей у скандинавських країнах і продумана політика виплат компенсацій, збереження робочих місць для батьків з метою стимулювання народжуваності. Зокрема, відзначається критичний демографічний стан в Швеції.

Орієнтація тільки на збільшення матеріальної допомоги сім’ям не завжди допомагає розв’язати проблему народжуваності. В різних країнах вона має суттєво відмінні наслідки. Світовий досвід вчить, що тут необхідні системні, комплексні дослідження, які враховують певні кластери показників у залежності від рівня урбанізації, особливостей життєвих стандартів, динаміки їх змін у регіонах тощо.

Як приклад, можна навести Японію. Основою небажання вступати до шлюбу з боку жінок виступають катастрофічні диспропорції у веденні домашнього господарства. Чоловіки господарюють вдома у середньому не більше ніж 24 хвилини на день, зосереджуючись переважно на таких простих речах, як викидання сміття або поливання рослин. Зовсім інше навантаження у жінок. Навіть ті, хто працює повний робочий день, щоденно віддають домашнім справам 5 годин 37 хвилин. Отже слова, які вибирає японка для опису свого сімейного життя, це, як правило, не звичні «любов, комфорт, щастя», а, насамперед, терпіння.

Саме через ці обставини сьогодні 54% японських жінок до тридцяти років — одинокі, порівняно із 35% у Великій Британії та 31% — у США. Отже цілком природно, що серед 15 країн ЄС (до розширення 1 травня 2004 р.) середній вік жінки, яка народжує першу дитину, збільшився з 24 років у 1980 р. до 27 років у 2000 р.

Крім значної матеріальної допомоги, вагомих соціальних гарантій жінкам, які мають дітей, необхідно враховувати інші чинники. Часто-густо могутній хвилі емансипації, індивідуалізації, бажання самореалізації жінок в розвинутих країнах світу не можуть протистояти навіть цілеспрямовані державні програми (заходи).

Треба також враховувати, що інститут традиційного шлюбу останнім часом зазнає суттєвої трансформації. Навіть в Україні, де ще існують міцні консервативні традиції, особливо у сільській місцевості, кількість дітей, які щорічно народжуються поза шлюбом, за роки незалежності зросла на 70%.

Вже зараз 21% населення Європейського Союзу складають ті, чий вік перевищує 65 років. За прогнозами фахівців, до середини ХХІ ст. цей показник досягне 34%, що невідворотно позначиться на економічній активності країн Старого Світу. Трохи кращими, але в цілому загрозливими залишаються і світові тенденції. За даними департаменту суспільної інформації ООН, у 1950 р. частка людей похилого віку (60 років та старші) складала на планеті 8%, у 2000 р. — 10%, прогноз 2050 р. — 21%.

При цьому спостерігається суттєве вирівнювання терміну життя в країнах з різними соціально-економічними та політичними характеристиками, суттєвими відмінностями у життєвих стандартах, культурі тощо. Приміром, у Мексиці смертність порівняно із США була у 1930 р. вдвічі більшою, однак до 2010 р., за прогнозами фахівців, вона стане однаковою. Необхідно підкреслити, що статисти та геронтологи й досі не розуміють природу таких надзвичайно суттєвих змін, але вони залишаються чітко доведеним емпіричним фактом.

Диспропорції між рівнем народжуваності та старінням населення мають значний вплив на економіку. У Німеччині вже сьогодні вік пенсіонерів починає напружувати національні фінанси. І це цілком природно, оскільки якщо у 1950 р. 60-річний громадянин ФРН сподівався прожити до 76 років, то сьогодні — до 81.

Подовження терміну життя разом із зменшенням народжуваності матиме довготривалий негативний ефект. Вже нині в розвинутих країнах світу нараховується 30 пенсіонерів на 100 працюючих. У 2040 році, за даними ООН, їх стане 70. Проте цифри будуть значно різнитися в залежності від історико-культурних, соціально-економічних та інших відмінностей країн. Передбачається, що на 100 працюючих в США нараховуватиметься 47 пенсіонерів, а ось в Японії, Італії, Іспанії та більшості країн Східної Європи — понад 100.

Суттєве зростання середньої тривалості життя змушує деякі європейські держави у дедалі більших масштабах здійснювати непопулярні заходи. Приміром, Швеція, де спостерігається найбільш тривалий вік життя людини серед країн ЄС (у 2000 р. прогнози на середні терміни життя шведів були такі: чоловіки —

81,7 р., жінки — 85 р.), здійснила реформування державної пенсійної системи. Згідно з новим законодавством, шведи можуть йти на пенсію у 61 рік, але фіксованої дати не передбачено. Ті, хто працюють до 65 років, матимуть можливість отримувати більшу пенсію.

Таким чином, можна стверджувати, що старіння населення притаманне багатьом країнам. Воно давно стало глобальною проблемою усіх економічно розвинених суспільств. Про значущість цієї проблеми свідчать такі факти. У 1982 р. на Світовій асамблеї з проблем постаріння населення у Відні був прийнятий Міжнародний план дій з постаріння; у 2002 р. на Другій світовій асамблеї з проблем постаріння у Мадриді проголошена Політична декларація і схвалений новий Міжнародний план дій з постаріння, який отримав назву Мадридського. У 1991 р. проблему прав людей похилого віку розглядала Генеральна Асамблея ООН, яка у своїй резолюції 46/91 прийняла Принципи ООН стосовно людей похилого віку, що стосуються їхньої незалежності, участі у житті суспільства на всіх його рівнях, догляду, реалізації набутого потенціалу, гідності та ін. У 1999 р. ООН був проведений Міжнародний рік людей похилого віку, головною ідеєю якого був рух у напрямку побудови «суспільства для всіх поколінь». У складі Департаменту економіки і соціальних справ ООН функціонує відділ постаріння населення. В економічно розвинутих країнах широким фронтом ведуться дослідження проблем демографічного старіння, здійснюються відповідні обстеження.

Як відомо, переважає негативне ставлення до процесу старіння населення, проте ця думка не є одностайною. У дослідженнях його наслідків контингенти літніх людей звичайно вважаються консервативним, інертним елементом у житті суспільства. Практично ігнорується важлива соціальна функція літніх і старих людей як живих носіїв накопиченого досвіду і стабілізуючого моменту в житті соціального організму. Практичний інтерес до старіння населення сьогодні майже цілковито сконцентрований на вивченні лише економічної властивості старіння населення – потенції старіння обмежувати виробництво та накопичення сукупного капіталу. Тому емпіричне вивчення статистично спостережуваних явищ якості старіння населення фактично проводиться в основному у контексті «навантаження суспільства непродуктивними елементами». Наприклад, британській соціологічній традиції притаманне вивчення літніх людей як проблеми і з точки зору «тягаря», що створюється їх залежністю, і з точки зору шкоди, яку завдає собі «суспільство, що старіє».

При аналізі статистичних показників «навантаження» працездатних непрацездатними за віком залишається поширеною думка, що «неактивне населення живе за рахунок активного». Насправді особи пенсійного віку в нормальних соціально-економічних умовах не живуть за рахунок інших, нікого в економічному відношенні не «навантажують». Люди післяпрацездатного віку являють собою таку суспільно-економічну групу, яку не можна кваліфікувати в економічно розвинутій країні з ринковою економікою як утриманців працюючих членів сім’ї чи держави. Пенсіонерів, принаймні велику їх частину, в умовах, коли розміри пенсій залежать від їх попереднього особистого внеску у накопичення суспільного багатства, слід розглядати не як утриманців, а як споживачів – «рантьє» капіталу, отриманого внаслідок наявності надлишків багатства, створеного пенсіонерами у період їх економічної активності, над тим, що вони витратили на власні потреби в цей період. Саме за рахунок того, що кожне покоління залишає після себе більше, ніж воно спожило, відбувається прогрес у суспільстві.

Зараз в Україні склалася надзвичайно складна економічна ситуація з формуванням і розподілом поточного фонду споживання не тому, що збільшується демографічне «навантаження» працюючих особами похилого і старечого віку, а тому, що переважна частина державного «пенсійного капіталу» і практично всі особисті заощадження пенсіонерів зникли в процесі невдалого реформування економіки в перехідний період. Саме ця обставина і падіння виробництва, обумовили середній розмір пенсії, нижчий за межу елементарного виживання.

Посилення соціальної орієнтації економіки у розвинутих країнах штовхає до ревізії пануючих економічних оцінок старіння населення. У зв'язку з цим постає проблема не лише включення в предмет демографічного дослідження таких властивостей старіння населення, які раніше не вивчались, але й започаткування осмислення тієї якості старіння населення, яка може в нових історичних умовах вважатися бажаною, тобто такою, досягнення якої стане одним із важливих, а можливо і найважливішим завданням демографічної політики в наступному тисячолітті. У цьому зв'язку слід згадати ту обставину, що при розумінні життя людської особистості як вищого блага, яке може мати людина у цьому світі, старіння населення внаслідок збільшення середньої тривалості активного життя людей маємо кваліфікувати як найпривабливішу мету людства. Вже створюються умови життя і відтворення населення деяких високорозвинених країн світу, коли вивчення неекономічних властивостей старіння населення стає все більш актуальним не тільки в суто науковому, а й у практичному плані.

У старіючому суспільстві дуже важливо, щоб збільшення середньої тривалості життя супроводжувалось збереженням здоров’я і працездатності. У цьому контексті надзвичайно актуальною є проблема розвитку розумного ставлення людей до власного здоров’я, формування поведінки, яка відповідає ідеалам раціонально побудованого і тривалого індивідуального життя. Треба, разом з поліпшенням здоров’я літніх і старих людей, сприяти розвитку поколінь таким чином, щоб моральна «зношеність» людини не випереджала фізичну. При негативній інтерпретації старіння населення увага звертається насамперед на необхідність пошуку засобів уповільнення старіння, а не на те, яким чином повніше і ефективніше використовувати величезний життєвий досвід літніх і старих людей і як створити для них умови достойного життя і розвитку. Така інтерпретація не орієнтує на пошуки ефективних і перспективних шляхів подолання соціально-економічних труднощів, що виникають у зв’язку з цим процесом взагалі й тих, що виникли в Україні зокрема, породжує недостатньо обґрунтовані демополітичні висновки.

Пропозиції омолоджувати населення шляхом підвищення народжуваності приречені на невдачу. В країнах з низькою народжуваністю і кризовим станом економіки – через відомі соціально-економічні причини, а в процвітаючих країнах – не тільки у зв’язку з формуванням способу життя, що характеризується низьким рівнем народжуваності, але й завдяки істотним успіхам у підвищенні середньої тривалості життя, тобто абсолютному старінню, або, як його інакше називають, – старінню «зверху-вниз». Постаріння населення в економічно розвинених країнах, у тій частині, в якій воно викликане підвищенням «нормального» віку смерті, нейтралізувати неможливо. Для зниження рівня постаріння потрібен такий ріст народжуваності, який навряд чи може бути реальним. Старіння як об’єктивний процес навряд чи можна подолати штучними заходами. До того ж, старіння породжує серйозні соціально-економічні проблеми, насамперед, у зв’язку з невмінням досить повно та ефективно використовувати соціально-культурний і трудовий потенціали, набуті старшими поколіннями.

На регіональній нараді з народонаселення, що відбулася 7–9 грудня 1998 р. у Будапешті, підкреслювалось, що «заходи, які могли б доповнити незадовільні і короткочасні рішення довгострокових проблем, притаманних системам соціального забезпечення, мають бути направлені у саму серцевину постіндустріального суспільства, тобто в його базу знань... Високоякісний людський капітал забезпечить зростання продуктивності та економічний успіх, дозволить усунути соціальні труднощі і проблеми. Необхідно також мобілізувати знання, продуктивність і мудрість людей літнього віку». Рішення проблеми ефективної трудової активності людей похилого віку полегшується тією обставиною, що розвиток виробництва в умовах науково-технічного прогресу створює об’єктивні передумови для посилення «природних» елементів в існуючому розподілі праці, для пристосування її умов до ментально-психічних і фізичних особливостей різних статевовікових груп населення, що дозволяє довше не залишати літніх і старих людей поза межами активної діяльності, створювати гнучкіші форми їх посильної участі в суспільному виробництві, ніж існуючі сьогодні.

Очевидно, повинно йтися про розробку і впровадження прийнятних для людей похилого віку процедур зміни професій, про різні терміни виходу на пенсію в різних професіях і т. ін. Це особливо важливо для України сьогодні, коли формування нормальних умов життя для пенсіонерів перетворилося на дуже болючу, нерозв’язну проблему, а їх чисельність систематично збільшується.

Існує потреба поглибленого аналізу якісного складу населення в конкретних соціально-економічних умовах життєдіяльності, оскільки процес старіння не можна оцінити тільки на основі вивчення змін у віковому складі населення. Сучасне виробництво ставить все більш високі вимоги до кваліфікації зайнятих, до рівня їх загальної і професійної підготовки, здатності сприймати нове, використовувати ефективні джерела інформації. Тому є підстави зробити висновок, що чим більше в населенні зрілих носіїв соціального, зокрема професійного досвіду, який являє собою матеріалізацію «вкладень у людину», тим більше розвинене населення загалом. Твердження про те, що молодь легше пристосовується до «перевантажень», зумовлених збільшенням соціальної і професійної мобільності робочої сили, а тому більш молоде населення має ряд істотних переваг перед немолодими людьми, ми не вважаємо безперечним. Сьогодні не існує науково обґрунтованих, статистично достовірних висновків про характер і тісноту зв’язку між віком і продуктивністю праці робітників навіть на рівні техніко-економічного знання. Немає також результатів конкретних досліджень зв’язку віку і ефективності праці інженерних працівників, службовців, людей, зайнятих у науці, художній творчості і т. ін., де особливе значення має накопичений досвід. Комплексне вивчення соціально-економічних особливостей різних типів вікових структур в різних соціально-економічних умовах може привести до корінної зміни звичайних, усталених уявлень у цій галузі. Актуалізуються дослідження тривалості повноцінної трудової активності в різних видах діяльності (характеристик професійної працездатності, пов’язаних з віком і стажем), стану здоров’я і середньої тривалості життя представників різних професій.

У Політичній декларації Другої світової асамблеї з проблем постаріння населення стверджується, що сучасний світ має достатні матеріальні ресурси і технологічні потужності для забезпечення чудових можливостей, щоб:

- полегшити чоловікам і жінкам досягнення похилого віку з кращим здоров’ям і в благополуччі;

- досягти повного включення старих людей у суспільство;

- надати особам похилого віку можливості більш ефективного внеску в свої громади і в розвиток їх суспільства;

- постійно вдосконалювати заходи щодо підтримки старих людей у відповідності з їхніми потребами.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Демографія

Дніпропетровська державна фінансова академія.. Демографія..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Проблема старіння людства

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

К 96 Кушнір І.О.
Демографія: Опорний конспект лекцій для студентів денної форми навчання, у галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво», напрямів підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030505 «Управління пер

Передмова
  На сьогоднішній день демографічна наука, яка вивчає структуру, чисельність, природне відтворення населення, а також причини і наслідки змін у населенні, займає важливе місце в систе

Передмова
  На сьогоднішній день демографічна наука, яка вивчає структуру, чисельність, природне відтворення населення, а також причини і наслідки змін у населенні, займає важливе місце в систе

Предмет та задачі демографії
Демографія (др.грец. δήμος — народ та лат. graphe – письмо, описання) – наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його роз

Демографія як система демографічних наук
Життя постійно вимагає поглиблення знань про процеси відтворення населення. Це, у свою чергу, викликає необхідність спеціалізації демографів: одні демографи займаються загальнотеоретичними питанням

Методи демографії
Методи демографії поділяються на загальнонаукові і демографічні, що відображають специфіку відтворення населення як самооновлюваної сукупності людей, що визначається особливими якісно-кількі

Населення світу за регіонами
Регіон світу Кількість населення, млн. осіб (на середину року)

Список країн світу, відсортований за населенням на 2006-2009 роки
№ Країна Населення - Світ 6

Структура населення. Показники співвідношення статей. Вікові групи та контингенти. Статевовікові піраміди
Структура населення відображає співвідношення різних угрупувань людства, зокрема: · чоловіків і жінок (статева структура), · дітей, дорослих і осіб пох

Структура населення деяких регіонів світу за статтю
Регіони Чол. млн. осіб Жінок млн. осіб Частка жінок, % На скільки млн. чоловіків більше(+) або менше(-) , ніж жінок

Структура зайнятості населення різних країн світу
Сфери зайнятості Найменш розвинені аграрні країни Країни, що розвиваються Країни високого потенціалу Країни середнього

Історія переписів населення у світі
Потреба в обліку населення виникла у далекій давнині. Вона була пов’язана з політичними, господарськими і воєнними потребами стародавніх держав, яким потрібні були відомості про кількість населення

Переписи населення, їх і основні принципи проведення. Програма перепису населення, її основні розділи і питання
Виходячи з того, що загальна мета проведення перепису населення у будь-якій країні світу однакова і полягає в отриманні даних про чисельність, склад і розміщення населенн

Секторах період
Рис. 3. Основні напрямки використання даних переписів населення Слід зазначити, що переписи населення, як правило, проводяться одночасно (або майже одночасно) з переписами житлово

Використання даних, отриманих за результатами переписів населення має кілька напрямків
Переписи населення, насамперед, надають основну інформацію про чисельність та розміщення населення країни. Традиційно демографічні та соціальні

Всеукраїнський перепис населення 5 грудня 2001 року
В Україні, як і у більшості країн світу, переписи населення є обов’язковим елементом демографічної статистики. Таким чином отримують повну та детальну інформацію щодо різноманітних характеристик на

Для домогосподарств
№ Ознака Група № приміщення у межах лічильної дільниці К

Для осіб
№ Ознака Група № переписного відділу К № інструкторської

Коротко про основне
Загальна кількість наявного населення України, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 48 млн. 457 тис. осіб. За результатами Всеукраїнського перепису насе

Показники вікової структури найчисленніших етнічних груп населення України, 2001 р
  Питома вага в загальній чисельності населення осіб у віці, % Середній вік населення, років молодшому за працездатн

Співвідношення чоловіків і жінок в Україні за віковими групами за даними переписів населення, що відбулись у 1959-2001 рр
  Припадає чоловіків на 1000 жінок відповідної вікової групи Міські поселення і сільська місцевість Міські поселення

Кількість населення в Україні у віці 100 років і більше
  Населення у віці 100 років і більше, осіб у тому числі у міських поселеннях у сільській місцевості

Рівень зайнятості населення працездатного віку в Україні станом на 5 грудня 2001 року
Групи населення Всі поселення Міські поселення Сільська місцевість Обидві статі 58,7

Види руху населення визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах
Таким чином у демографії виділяють: · природний рух населення – це результат процесів народження і смерті людей. Залежно від того, які проце

Природний рух населення
Відтворення населення являє собою основну характерну властивість народонаселення, вивчення якого входить винятково в компетенцію демографії. У зв’язку з відтворенням населення поняття «народонаселе

Природний рух населення деяких країн світу на кінець ХХ – початок ХХІ ст. (на 1000 чоловік)
Країна Кількість народжених Кількість померлих Природний приріст Україна 9,1 15,2

Механічний рух населення
Механічний рух населення (міграція) — процес зміни постійного місця мешкання індивідів або соціальних груп, що виражається в переміщенні в інший регіон, географічний район а

І. Внутрішні міграції відбуваються в межах окремих країн – характерним прикладом внутрішньої міграції є процес урбанізації
Міське розселення — форма територіальної організації життя населення у вигляді міст, розвиток яких пов'язаний з розміщенням промислових підприємств, об'єктів будівництва, тр

Залежно від причин, що зумовлюють переселення, вирізняють кілька видів міграцій
Економічна міграція (соціально-економічні причини). Соціально-економічними причинами є передовсім бідність і голод, що, в свою чергу, можуть бути викликані військовим

Політична міграція (опозиційне ставлення до політичного режиму)
Осіб, політичні погляди і переконання яких не збігаються з пануючими або дозволеними у країні, прийнято називати дисидентами. Наявність дисидентів свідчить про недемократичн

Міграційні процеси в Україні
Внутрішні переміщення полягали у відпливі населення з сіл до міст і значно більше у переселенні селян з перенаселеної північної України і Лісостепу до Степу і на Кубань.

Розподіл жителів України за місцем народження, % (за переписами 1989 та 2001 рр.)
Країна народження Україна 86,2 88,9 Інші держави колишнього СРСР

Четверта хвиля
Четверта хвиля — так звана «заробітчанська» — розпочалася у 1990-х роках. Її головні причини — економічна скрута перехідного періоду в Україні. Деякі дослідники наголошують на умисному створенні бе

Західна діаспора
До західної української діаспори (понад 5 млн. осіб) слід додати також українців Холмщини, Перемишлянщини, Надсяння, Підляшшя, Пряшівщини, Мараморошчини та Сучавщини, свого часу відокремлених від с

Проблеми виживання людства у ХХІ ст
Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі, коли виник феномен взаємодії всього людського суспільства зі всією природою планети. Науково-технічна революція призве

Причини деградації земель в різних регіонах світу
  Збезлісення Надексплуатація Перевипасання С/г діяльність Індустріалізація Весь

Тенденції відтворення населення у світі. Демографічне старіння населення
Нерівномірне зростання населення в різних регіонах супроводжується інтенсивним процесом перерозподілу світового населення між ними. Частка населення економічно розвинених регіонів неухильно знижуєт

Які ж перебудови визначають успіх руху від відсталості до прогресу?
Прикладів радикальних економічних перетворень окремих держав на шляху розвитку цивілізації чимало. Економіка більшості сучасних економічно розвинутих країн перебувала свого часу на досить низькому

Співвідношення найважливіших показників якості життя в країнах різного типу, на кінець ХХ – початок ХХІ століття
Країни ВВП на душу населення, дол. Тривалість життя, рр. Частка людей, які мають освіту, % Весь світ

Демографічне поняття народжуваності. Фактори та показники народжуваності
Прагнення визначити максимум народжуваності веде свій родовід від засновника демографії Дж. Граунта. Ще в 1682 р. він намагався визначити максимально можливий, говорячи сучасною мовою, загальний ко

Фактори народжуваності також можна поділити на
Ø геодеомографічні фактори – - статевовікова структура населення; - тривалість життя; - природний і механічний рух; - сімейний склад; - з

Загальний коефіцієнт народжуваності у 1985 – 2000-х pp
Регіон Коефіцієнт народжуваності (у %) Весь світ 27,1 Африка 44,7

Репродуктивна поведінка: поняття та структура. Дослідження репродуктивного населення
Під репродуктивною поведінкою розуміється система дій і відносин, які опосередковують народження певного числа дітей у сім'ї (а також поза шлюбом). Тобто виразом репродуктив

Проблеми репродуктивної поведінки в Україні
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'ярепродуктивне здоров'я – це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність

Соціально-економічні складові
Неефективність в українському суспільстві роботи на всіх рівнях щодо посилення ролі інституту родини та втрата історичних українських традицій щодо формування та збереження сім'ї, як основної склад

Соціально-економічні складові
Неефективність в українському суспільстві роботи на всіх рівнях щодо посилення ролі інституту родини та втрата історичних українських традицій щодо формування та збереження сім'ї, як основної склад

Якість надання медичних послуг
Функціонування системи, яка забезпечує наступність у наданні медичної допомоги жінкам та новонародженим, залежить від адекватного фінансування. Відсутність механізмів стабільного фінансового забезп

Демографічне поняття смертності. Середнє очкування протяжності життя
Смерть – завершальна фаза індивідуального існування кожного організму. Неминучість смерті випливає із суперечливої сутності життя. Життя і смерть у живому організмі представляю

Причини росту смертності працездатного населення
· Рівень охорони здоров'я та якості початкової освіти. За цими критеріями (за винятком системи вищої освіти та професійного вдосконалення) Україна помітно відстає від розвинених держав з р

Вибірковий перелік професійних захворювань
№ Найменування хвороб Приблизний перелік виробництв та робіт, що виконуються на них Захворювання, які виник

Тенденції та фактори рівня смертності і середньої протяжності життя у світі
У 2000 р. ВООЗ оцінила якість системи охорони здоров’я держав світу. Рейтинг показав, що якість медичної допомоги не завжди залежить від розмірів країни, чисельності населення і стану економ

Проблема старіння населення в Україні
Процес старіння населення є результатом передусім зниження народжуваності та збереження її впродовж тривалого періоду на рівні, що не забезпечує навіть простого відтворення поколінь. В економічно р

Демографічна політика: визначення, методи ефективність. Сімейна політика
Демографічна політика – це цілеспрямована діяльність державних органів і інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення, покликана зберігати

Історія демографічної політики
Необхідність підтримувати певні пропорції між населенням, ресурсами і навколишнім середовищем завжди усвідомлювалася як важливе і складне управлінське завдання. Демографічна політика має давню істо

Історія демографічної політики
Необхідність підтримувати певні пропорції між населенням, ресурсами і навколишнім середовищем завжди усвідомлювалася як важливе і складне управлінське завдання. Демографічна політика має давню істо

Доступ до послуг з репродуктивного та статевого здоров’я, включно з плануванням сім’ї
Всі країни повинні боротися, щоб зробити доступними послуги з репродуктивного здоров’я через загальну систему охорони здоров’я для всіх людей відповідного віку якнайшвидше, але не пізніше 2015 року

Концепція демографічної політики і основні напрямки регулювання демографічних процесів в Україні в сучасних умовах
Проведений аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміки протягом останніх років свідчить про наявність в Україні поряд із соціально-економічними проблемами глибокої демографічної

Роль демографічного прогнозування у соціальному і економічному розвитку. Демографічні пронози ООН
Демографічний прогноз — це обґрунтоване передбачення головних параметрів руху населення та майбутньої демографічної ситуації: чисельності, статевовікової, сімейної та інших

Прогнозоване зростання чисельності населення світу
Прогнози ООН (в тисячах) Роки Світ Африка Азія Європа Латинська Америка

Населення Євросоюзу в 2020 році. Прогноз Євростату
  Наявне населення Базовий прогноз Прогноз природного приросту (без урахування міграції) Прогноз з урахуванням підвище

Зміни чисельності населення України з початку ХХ ст. до 2009 року
Рік Населення, млн. чол.

Розвиток сімейно-шлюбних відносин в Україні
Шлюб — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, яка визначає їхні права і обов'язки одного щодо одного й щодо діте

Демографічні перспективи України
Основною причиною загострення демографічної кризи в Україні є зниження до критичного рівня народжуваності. Сучасний її стан такий, що забезпечується лише половина потрібного для відтворення

Народжуваність в Україні
Рік норадження Кількість дітей 657 200 389 200

Очікувані тенденції смертності
Загальна захворюваність населення України значно збільшилась протягом 1990-х років. Якщо між двома (1979 і 1989 років) останніми переписами населення поширеність захворювань зросла на 16,3%,

Прогноз основних параметрів режиму смертності населення України до 2026 р
  Коефіцієнт смертності немовлят, %  

Перспективи демографічного старіння
Демографічне старіння зафіксовано в Україні у середині ХХ століття і є невід’ємною частиною її демографічного розвитку: за період між переписами 1959 та 2001 рр. частка осіб у віці 60 років і старш

Основні параметри демографічного прогнозу, тис. осіб на початок року
  Загальна чисельність населення  

Очікувані тенденції міграцій населення
Впродовж трансформаційного періоду міграційні процеси зазнали суттєвих змін. Внаслідок розпаду Радянського Союзу, поглиблення економічної кризи, зниження рівня життя населення значно знизився рівен

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги