рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Фактори народжуваності також можна поділити на

Фактори народжуваності також можна поділити на - раздел Демография, Демографія ø Геодеомографічні Фактори – - Статевовікова Структур...

Ø геодеомографічні фактори –

- статевовікова структура населення;

- тривалість життя;

- природний і механічний рух;

- сімейний склад;

- захворюваність тощо;

Ø об’єктивні фактори

- споживання продуктів харчування;

- житлові умови;

- рівень зайнятості;

- розвиток сфери послуг;

- розвиток сфери освіти;

- розвиток сфери соціального забезпечення тощо;

Ø суб’єктивні фактори –

- задоволення роботою;

- задоволення життєвими умовами;

- задоволення соціальним статусом індивіда;

- задоволення фінансовим становищем сім’ї тощо.

Більшість країн використовують класифікацію показників якості й рівня життя населення, підготовану експертами ООН (1961 р.).

Класифікація Європейської економічної комісії виділяє 8 груп показників якості життя. Найважливішими серед них є:

· споживання продуктів харчування;

· стан здоров’я населення;

· рівень освіти;

· коефіцієнт смертності серед немовлят, що дозволяють проводити порівняння між країнами.

Організація економічного співробітництва і розвитку розробила систему соціальних показників, які охоплюють 8 аспектів життєдіяльності:

· здоров’я;

· розвиток через освіту;

· зайнятість і якість трудового життя;

· відпочинок;

· стан споживчого ринку товарів і послуг;

· стан навколишнього середовища;

· особиста безпека;

· соціальні можливості і соціальна активність.

Соціальний добробут родини є індикатором якості життя, тому після досягнення певного рівня добробуту особлива увага суспільства приділяється психосоціальним і духовним аспектам життя населення.

Одним із показників, котрий в найбільш концентрованому вигляді характеризує якість життя населення, є здоров’я. Здоров’я всього населення є головним показником орієнтованості соціально-економічного та екологічного розвитку суспільства на користь людини і водночас важливим чинником такого розвитку. Виділяють такі чинники здоров’я:

Ø стан природного середовища;

Ø рівень споживання та пов’язаний з ним спосіб життя;

Ø на рівні індивіда впливають також біологічні чинники, включаючи спадковість;

Ø ряд таких явищ, як загострення житлової проблеми та катастрофічне зниження доходів населення (що у свою чергу призводить до погіршення якісного та кількісного складу харчування та відмови від раніше доступних необхідних послуг), відображається не тільки на кількісних, а й на якісних параметрах захворюваності населення.

Деякі демографи беруть за основу рівень соціально-економічного розвитку суспільства:

· виробничо-господарська діяльність – включає умови праці, охорону праці, забруднення та охорону природного середовища;

· рівень добробуту – включає рівень споживання:

а) товарів (якість продуктів харчування, комфортність житла та ін.);

б) послуг (побутове обслуговування населення, охорона здоров’я, освіта, культура та мистецтво, державне страхування, соціальне забезпечення тощо).

Важливою проблемою демогеографії в Україні є суттєве зниження рівня життя населення. Це сталося внаслідок дії таких чинників:

· збільшення захворюваності;

· зростання дитячої смертності;

· зниження зайнятості та зростання безробіття;

· зменшення коштів на соціальне забезпечення населення;

· низьку забезпеченість житлом;

· складну екологічну ситуацію;

· зростання злочинності.

Соціально-економічний розвиток визначає також рівень життя населення. Складні соціально-економічна та екологічна ситуації привели до падіння рівня життя значної частини громадян України, зростання смертності і захворюваності.

Головною причиною, яка обмежує сьогодні дітонародження в сім’ях, є недостатній рівень матеріального забезпечення. Другою за значенням причиною є складна соціально-економічна ситуація в Україні. На третьому місціопинилися незадовільні житлові умови, поганий стан здоров’я.

Сучасна демографічна ситуація агропромислових регіонів характеризується низькими показниками народжуваності та тривалості життя, високими показниками смертності, в т. ч. і дитячої, деформованою статевовіковою структурою, від’ємним сальдо міграцій. Головна причина цього соціально-економічна:

- занедбаність сіл;

- недостатні інвестиції у його соціальну сферу, у покращення умов життя;

- низька платня за тяжку хліборобську працю;

- незадовільний стан охорони здоров’я та праці та ін.

Тому батьки робили все, щоб сільські діти назавжди поїхали до міста, де був нормований робочий день, стабільна зарплата, благоустрій, безкоштовно надана квартира, «культурні розваги» та ін. Хоча сьогодні спостерігається зворотний процес: люди повертаються із міст в села через затримку зарплат, проживання по 2-3 сім’ї в одній квартирі.

Конкретний інтегральний показник соціально-економічної ситуації, що має безпосередній прямий вплив на здоров’я населення – рівень задоволення потреб людини, що знаходить свій вираз у показниках рівня життя населення. На рівень життя населення істотно впливають:

- зменшення обсягів виробництва, особливо товарів народного споживання;

- подальше підвищення споживчих цін та неадекватне йому зростання заробітної плати трудящих, що працюють в державному секторі економіки, а також пенсій, допомог і стипендій. Причиною цього є зменшення частки національного доходу, використаного на споживання і нагромадження. Отже, існуюча соціально-економічна ситуація спричиняє доволі низький рівень задоволення потреб населення, а отже, і низький рівень життя.

Сучасні методи і засоби обробки даних дають змогу вводити дуже значну кількість факторів.

Одним із найголовніших факторів вважається дохід на одного члена сім’ї. Певний рівень доходу впливає на рівень і структуру потреб і тим самим здійснює вплив на рівень народжуваності.

Можливо, ми вже ніколи не дізнаємося, звідки пішло переконання, що стало масовим забобоном, що для того, щоб мати багато дітей, треба мати гарні матеріальні умови. Спостереження вчених давно, задовго до виникнення статистики та демографії, давали привід для протилежних думок. Відомий, зокрема, вислів великого англійського економіста Адама Сміта у знаменитій книзі «Дослідження про природу і причини багатства народів», опублікованої в Лондоні у 1776 р., через 14 років після праці Д. Граунта: «Бідність … як здається, навіть сприяє розмноженню. Виснажена голодом жінка в гірській Шотландії часто має більше двадцяти дітей, тоді як зніжена дама часто нездатна привести на світ і однієї дитини і звичайно виявляється зовсім виснажена після народження двох чи трьох дітей. Безпліддя, настільки часте серед світських жінок, дуже рідко зустрічається у жінок з нижчих верств народу. Розкіш, може бути, породжує в прекрасній статі пристрасть до насолоди, але, мабуть, завжди послаблює і часто зовсім знищує здатність до дітородіння». Таким чином, великий економіст відзначив зворотний зв’язок між числом народжених дітей і соціальним становищем матерів, але трактував цей зв’язок як різницю у плідності, а не як різницю у бажанні мати дітей. І це не випадково. У його часи число дітей вважалося проявом волі згори, і втручання людей у справи божественні розглядалося майже як богохульство. Навіть говорити про аборти або протизаплідні заходи вважалося непристойним, хоча примітивні методи контрацепції (проти зачаття) існували, а абортів було стільки, що в деяких державах Європи за них суворо карали за судом, аж до смертної кари. Тому багато вчених часто робило вигляд, ніби нічого не знають про цю сторону суспільного життя.

Франція була першою країною, в якій народжуваність почала скорочуватися в кінці XVШ ст., причому саме за рахунок її внутрісімейного обмеження. Ця ж країна стала першою, де громадські діячі та вчені виявили занепокоєння з приводу загрози депопуляції і спробували зрозуміти причини падіння народжуваності. Однак наукові дослідження факторів народжуваності розгорнулися лише на рубежі XIX-XX ст., коли розвиток перепису населення, поточної статистики природного руху населення та системи показників народжуваності і шлюбності підготували інформаційну базу для досліджень. Одними з перших таких досліджень були роботи французького статистика Жака Бертільона. У них вчений розглядав диференціальну народжуваність, тобто систематичні розбіжності в рівнях народжуваності між соціальними групами. У 1890 р. він опублікував результати статистичного дослідження відмінностей в рівнях народжуваності мешканців чотирьох європейських столиць.

Сучасні дослідники вважають за доцільне зазначити, що, з одного боку, підвищення матеріального рівня життя населення може сприяти підвищенню народжуваності. З іншого ж боку, у населення відповідно зростають потреби, і утворений надлишок іде на їх задоволення. Крім того, у більш розвинутому суспільстві перед батьками постає потреба не виростити якнайбільше дітей, а підготувати спеціаліста з кваліфікацією, не нижчою від власної, бо економіка розвивається і потребує кваліфікованих працівників. Таким чином, підвищується «вартість» дитини. В країнах же з менш розвинутою економікою й екстенсивним господарством велика кількість дітей є запорукою забезпеченої старості. Але, мабуть не можна визначити механізм прямого впливу добробуту населення на народжуваність, який призводив би до зниження народжуваності при зростанні добробуту. Така залежність можлива лише як паралелізм між добробутом та іншими факторами. Більш висока народжуваність серед бідняків не може зумовлюватись тільки низьким доходом. В цілому ж, не стільки бідняки мають стимул до зростання народжуваності, скільки інші групи населення – до її зниження. Діють чинники віку при взятті шлюбу, рівня освіти, рівня зайнятості, тощо. Неабияке значення має той факт, що діти перестали бути страховкою для батьків у період хвороби і старості. При наростанні економічного добробуту в країні, зростання потреб населення може обганяти (і обганяє) можливості їх задоволення, що також призводить до зниження народжуваності.

Цікава точка зору польського демографа Г. Смолинського. Він вважає, що зрстання доходів сім’ї збільшує вплив факторів, що обмежують дітонародження. У його моделі розвитку населення діють два фактори: фактор А – прагнення до дітонародження; фактор В – обмеження прагнення до дітонародження (зниження життєвого рівня батьків з появою дитини). Ці фактори знаходяться в оберненій залежності. Фактор В діє при будь-яких обставинах, однак за умов низького життєвого рівня він не може протистояти впливові фактора А, зрівноважити його. В цьому випадку потреби задовольняються на рівні прожиткового мінімуму. Коли життєвий рівень високий, дія фактора В значна.

Ще одним із показників рівня життя населення є витрати на оплату послуг, зокрема житлово-комунальних. Зростання частки цих витрат зумовлене швидкими темпами підвищення цін і тарифів на оплату всіх без винятку видів послуг. Зрозуміло, що фінансова підоснова рівня життя населення спотворена і не забезпечує задоволення навіть елементарних потреб населення.

Дуже важливим фактором, який впливає на рівень народжуваності, є частка міського населення в регіоні. Дослідження показують, що під впливом урбанізації коефіцієнт народжуваності знижується. Репродуктивна поведінка міських і сільських мешканців суттєво відрізняється. Місто і село значно відрізняються за характером та складністю виробництва. Історично склалося так, що в сільському господарстві багатодітність була необхідна для виконання трудомістких робіт, бо діти навіть у молодшому віці допомагали дорослим. У містах такої потреби немає, крім того, більш висока економічна активність жінок призводила до зниження народжуваності у міських поселеннях. Підготовка та навчання працівника промисловості вимагають більше часу, ніж підготовка сільськогосподарського працівника, тому в селі жінка може за короткий проміжок часу відновити свою кваліфікацію, в місті ж це пов’язано з деякими труднощами. У великих містах народження першої дитини часто зміщується на вік 25-29 років. Такий стан, на думку багатьох демографів, відображає наступну закономірність: чим крупніше місто, тим вищий рівень освіти і зайнятість жінок у суспільному виробництві, але нижчий рівень народжуваності.

Процес урбанізації створює досить значні проблеми соціального, економічного та демографічного характеру регіонального розвитку:

- по-перше, надмірне зростання великих міст порушує збалансоване відтворення загальної кількості жителів, погіршує статевовіковий склад сільського населення;

- по-друге, високий рівень розвитку території спричиняє виникнення захворюваності, оскільки безпосередньо пов’язаний з прискоренням ритму життя, збільшенням стресових ситуацій, зростанням кількості механізмів, приладів та технічних пристроїв, які є факторами травматизму, та іншими явищами. Встановлено, що при рівні урбанізації до 20 %, чим вона є вищою, тим вища захворюваність, при зростанні рівня урбанізації з 20 до 75 % спостерігається зниження захворюваності, і при збільшенні частки міського населення вище 75 % показники захворюваності зростають. Така залежність пояснюється особливістю зміни способу життя населення, рівня соціально-економічного розвитку, якісних та кількісних параметрів медичного обслуговування при зростанні частки міського населення. Зростання до певної міри урбанізації покращує названі параметри, що відображається на зниженні захворюваності. Однак, високі значення рівня урбанізації території породжують негативний прояв інших факторів ризику (соціально-економічні, екологічні).

Необхідно особливо відмітити і такий фактор, як рівень освіти жінок. У великій кількості досліджень відмічається істотний обернений вплив цього чинника на народжуваність. Із підвищенням освітнього рівня матерів зменшується середня кількість дітей. Бажання отримати вищу чи спеціальну освіту відсуває терміни вступу в шлюб і тим самим знижує народжуваність. Крім того, жінки з високим освітнім рівнем прагнуть мати більше вільного часу для задоволення своїх духовних потреб, і тому в більшій мірі обмежують кількість дітей. Варто відмітити, що вказана залежність спостерігається як у містах, так і в сільській місцевості. Однак в сільській місцевості різниця в рівнях народжуваності в залежності від освіти жінок найбільш значна.

Наступним чинником є житлові умови. Відмічається низький або й зворотний зв’язок між забезпеченістю житлом та народжуваністю. Це пояснюється тим, що народження кожної дитини (принаймні третьої) значно збільшує величину сім’ї (в 1,5-2 рази), тоді як поліпшення житлових умов конкретної сім’ї відбувається рідше і на меншу частку. Проблемою є забезпечення житлом населення у містах. Так, у 2004 р. на одного жителя України в середньому припадало 21,5 м2 загальної площі, причому 20,1 м2 – у міських поселеннях і 22,6 м2 – у сільській місцевості. Недостатня забезпеченість житловою площею знижує інтенсивність народжуваності. При цьому на народження першої дитини житлові умови впливають значно менше, ніж на народження другої та третьої, котре частіше відбувається після покращення житлових умов.

Зайнятість населення також має неоднозначний вплив на народжуваність. З одного боку, у людини скорочується вільний час для занять із дітьми, і тому вона не схильна до народження наступної дитини. З іншого – зайнятість сприяє підвищенню матеріального рівня населення, а відтак і можливості забезпечення дітей. Особливо потрібно наголосити на зайнятості саме жінок. Зайнятість жінок у суспільному виробництві – один із найсуттєвіших факторів, що впливають на народжуваність. Проблема жіночої зайнятості пов’язана із нестачею вільного часу для виховання дітей у працюючих жінок, втратою певної частини доходу у зв’язку з припиненням роботи по вагітності та пологах. Окрім того, існує тісна залежність між зайнятістю жінки та її віком. Встановлено, що економічна активність жінок з віком зростає. Найвищою вона є у віковій групі 40-49 років. Економічна активність жінок падає пропорційно зростанню кількості дітей, а також протягом перших десяти років після вступу в шлюб, тобто тоді, коли жінка має малолітніх дітей.

Причини, через котрі жінка виходить на роботу:

· внутрішні – жінка готувалась до роботи, хоче використати свої спеціальні знання, не задоволена тим, що вона займається тільки домашнім господарством, не хоче залежати від чоловіка, нарешті, впевнена в корисності та необхідності її праці для суспільства;

· зовнішні – бездітність, фінансовий стан, хвороба чи інвалідність чоловіка.

Дослідження показують, що визначальну роль відіграють зовнішні причини, особливо прагнення підвищити життєвий рівень сім’ї. Серед причин, через які жінка залишається в домашньому господарстві, одне з перших місць займають: велика кількість дітей в сім’ї, а також відсутність підходящої роботи, стан здоров’я.

Жінки займаються підвищенням своєї кваліфікації в більшості випадків у віці 30-40 років. Такий стан пояснюється, можливо, тим, що жінкам 20-30 років важко поєднувати піклування про малолітніх дітей з підвищенням своєї кваліфікації. Зацікавленість у підвищенні кваліфікації зростає із збільшенням доходу жінок. Вищий дохід дає можливість ширше користуватися різного роду послугами, тобто залишити більше часу для сім’ї та для себе. А це є однією з умов задоволеності роботою. Але у жінок з вищим доходом підвищується робоча напруга, до котрої додається нервова перевантаженість, пов’язана із підвищеною відповідальністю за роботу.

Сьогодні жінка поставлена перед дилемою – мати більшу кількість дітей чи працювати, і в більшості випадків жінка вирішує це питання на користь роботи. До того ж переважна більшість молодих людей вважають правильним обмежити величину сім’ї однією, максимум двома дітьми. До основних причин небажання жінок мати більше дітей в сім’ї належать:

- значні грошові витрати на дітей;

прагнення до швидкого підвищення життєвого рівня незалежно від зайнятості жінок;

- погані житлові умови;

- труднощі у вихованні дітей;

- небажання особистих жертв;

- страх перед пологами.

Таблиця 18.

Коефіцієнти множинної кореляції, отримані за методом примусового включення показників (ступінь впливу факторних ознак на сумарний коефіцієнт народжуваності)

Фактор Коефіцієнт
1. Дохід на душу населення в домогосподарствах -0,238
2. Частка робітників і службовців -0,757
3. Частка жінок, зайнятих в галузях народного господарства 0,273
4. Забезпеченість населення житлом (кв. м на душу населення) 0,054
5. Введення в експлуатацію житлових об’єктів (кв. м на душу населення на рік) 0,065
6. Частка міського населення -0,862
7. Частка населення з вищою освітою -0,602

 

За даними таблиці коефіцієнтів множинної кореляції видно, що найсильніший вплив має показник урбанізації (-0,862). Найвищий прямий зв’язок має, як це не дивно, зайнятість жінок (показник кореляції 0,273). Потрібно відмітити, що він дуже незначний. Такий результат зумовлений особливостями сучасного розвитку українського суспільства. З одного боку, теоретично, вплив жіночої зайнятості на народжуваність повинен бути від’ємним. Проте, на сучасному етапі збільшується чисельність пенсіонерів, які можуть займатися з онуками тоді, як мати може суттєво підвищувати середньодушовий дохід сім’ї, продовжуючи працювати. Найближчими до нуля є показники забезпеченості житлом. Проте, про їх важливість зазначено вище.

Швидке погіршення соціально-економічних умов життя широких верств населення тягне за собою погіршення санітарно-гігієнічних умов і неадекватність усіх видів обслуговування. Результати багатьох санітарно-епідеміологічних обстежень підтверджують той факт, що поширення соматичних і психічних захворювань, а також відхилень від норм соціальної поведінки відбиває соціальну кризу нашого суспільства.

Немає сумніву, що і соціальні інститути в умовах соціальної кризи втрачають свої позиції. Зростає незадоволення якістю функціонування соціальних інститутів попри значні витрати із суспільних фондів на їх утримання і розвиток.

Більшість дослідників сперечаються з приводу того, який критерій і узгоджену з ним систему показників слід застосовувати для вивчення соціальної кризи. Які б не були обставини, найбільш вживаним показником, який застосовується для вивчення соціальної кризи, є кількість самогубств. Це не інтегральний показник, однак, самогубство є моделлю для перевірки гіпотези, яка пов’язує хворобу з соціальним середовищем, оскільки більшість людей-самогубців психічно хворі. Дані кореляційного аналізу підтверджують наявність тісного зв’язку: коефіцієнт кореляції між природним приростом і смертністю від самогубств становить –0,81; помилка коефіцієнта кореляції –0,07. Залежність між двома показниками (результативна ознака – природний приріст) має приблизно прямолінійний характер.

Крім суто економічних та екологічних чинників, причинами погіршення демографічної ситуації є:

- безсистемний підхід до керування адміністративними територіями та регіонами;

- відсутність методології стратегічного керування майбутньою поведінкою організаційних систем регіонів;

- відсутність гармонізації в матеріальному виробництві та духовній сфері;

- відсутність обґрунтованих параметрів обмежень, через які система втрачає контроль над своїм внутрішнім і зовнішнім середовищами, що приводить до її розпаду;

- значною мірою невідповідність функцій, що їх виконують територіальні органи управління, дійсному призначенню цих функцій у системі.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Демографія

Дніпропетровська державна фінансова академія.. Демографія..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Фактори народжуваності також можна поділити на

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

К 96 Кушнір І.О.
Демографія: Опорний конспект лекцій для студентів денної форми навчання, у галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво», напрямів підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030505 «Управління пер

Передмова
  На сьогоднішній день демографічна наука, яка вивчає структуру, чисельність, природне відтворення населення, а також причини і наслідки змін у населенні, займає важливе місце в систе

Передмова
  На сьогоднішній день демографічна наука, яка вивчає структуру, чисельність, природне відтворення населення, а також причини і наслідки змін у населенні, займає важливе місце в систе

Предмет та задачі демографії
Демографія (др.грец. δήμος — народ та лат. graphe – письмо, описання) – наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його роз

Демографія як система демографічних наук
Життя постійно вимагає поглиблення знань про процеси відтворення населення. Це, у свою чергу, викликає необхідність спеціалізації демографів: одні демографи займаються загальнотеоретичними питанням

Методи демографії
Методи демографії поділяються на загальнонаукові і демографічні, що відображають специфіку відтворення населення як самооновлюваної сукупності людей, що визначається особливими якісно-кількі

Населення світу за регіонами
Регіон світу Кількість населення, млн. осіб (на середину року)

Список країн світу, відсортований за населенням на 2006-2009 роки
№ Країна Населення - Світ 6

Структура населення. Показники співвідношення статей. Вікові групи та контингенти. Статевовікові піраміди
Структура населення відображає співвідношення різних угрупувань людства, зокрема: · чоловіків і жінок (статева структура), · дітей, дорослих і осіб пох

Структура населення деяких регіонів світу за статтю
Регіони Чол. млн. осіб Жінок млн. осіб Частка жінок, % На скільки млн. чоловіків більше(+) або менше(-) , ніж жінок

Структура зайнятості населення різних країн світу
Сфери зайнятості Найменш розвинені аграрні країни Країни, що розвиваються Країни високого потенціалу Країни середнього

Історія переписів населення у світі
Потреба в обліку населення виникла у далекій давнині. Вона була пов’язана з політичними, господарськими і воєнними потребами стародавніх держав, яким потрібні були відомості про кількість населення

Переписи населення, їх і основні принципи проведення. Програма перепису населення, її основні розділи і питання
Виходячи з того, що загальна мета проведення перепису населення у будь-якій країні світу однакова і полягає в отриманні даних про чисельність, склад і розміщення населенн

Секторах період
Рис. 3. Основні напрямки використання даних переписів населення Слід зазначити, що переписи населення, як правило, проводяться одночасно (або майже одночасно) з переписами житлово

Використання даних, отриманих за результатами переписів населення має кілька напрямків
Переписи населення, насамперед, надають основну інформацію про чисельність та розміщення населення країни. Традиційно демографічні та соціальні

Всеукраїнський перепис населення 5 грудня 2001 року
В Україні, як і у більшості країн світу, переписи населення є обов’язковим елементом демографічної статистики. Таким чином отримують повну та детальну інформацію щодо різноманітних характеристик на

Для домогосподарств
№ Ознака Група № приміщення у межах лічильної дільниці К

Для осіб
№ Ознака Група № переписного відділу К № інструкторської

Коротко про основне
Загальна кількість наявного населення України, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 48 млн. 457 тис. осіб. За результатами Всеукраїнського перепису насе

Показники вікової структури найчисленніших етнічних груп населення України, 2001 р
  Питома вага в загальній чисельності населення осіб у віці, % Середній вік населення, років молодшому за працездатн

Співвідношення чоловіків і жінок в Україні за віковими групами за даними переписів населення, що відбулись у 1959-2001 рр
  Припадає чоловіків на 1000 жінок відповідної вікової групи Міські поселення і сільська місцевість Міські поселення

Кількість населення в Україні у віці 100 років і більше
  Населення у віці 100 років і більше, осіб у тому числі у міських поселеннях у сільській місцевості

Рівень зайнятості населення працездатного віку в Україні станом на 5 грудня 2001 року
Групи населення Всі поселення Міські поселення Сільська місцевість Обидві статі 58,7

Види руху населення визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах
Таким чином у демографії виділяють: · природний рух населення – це результат процесів народження і смерті людей. Залежно від того, які проце

Природний рух населення
Відтворення населення являє собою основну характерну властивість народонаселення, вивчення якого входить винятково в компетенцію демографії. У зв’язку з відтворенням населення поняття «народонаселе

Природний рух населення деяких країн світу на кінець ХХ – початок ХХІ ст. (на 1000 чоловік)
Країна Кількість народжених Кількість померлих Природний приріст Україна 9,1 15,2

Механічний рух населення
Механічний рух населення (міграція) — процес зміни постійного місця мешкання індивідів або соціальних груп, що виражається в переміщенні в інший регіон, географічний район а

І. Внутрішні міграції відбуваються в межах окремих країн – характерним прикладом внутрішньої міграції є процес урбанізації
Міське розселення — форма територіальної організації життя населення у вигляді міст, розвиток яких пов'язаний з розміщенням промислових підприємств, об'єктів будівництва, тр

Залежно від причин, що зумовлюють переселення, вирізняють кілька видів міграцій
Економічна міграція (соціально-економічні причини). Соціально-економічними причинами є передовсім бідність і голод, що, в свою чергу, можуть бути викликані військовим

Політична міграція (опозиційне ставлення до політичного режиму)
Осіб, політичні погляди і переконання яких не збігаються з пануючими або дозволеними у країні, прийнято називати дисидентами. Наявність дисидентів свідчить про недемократичн

Міграційні процеси в Україні
Внутрішні переміщення полягали у відпливі населення з сіл до міст і значно більше у переселенні селян з перенаселеної північної України і Лісостепу до Степу і на Кубань.

Розподіл жителів України за місцем народження, % (за переписами 1989 та 2001 рр.)
Країна народження Україна 86,2 88,9 Інші держави колишнього СРСР

Четверта хвиля
Четверта хвиля — так звана «заробітчанська» — розпочалася у 1990-х роках. Її головні причини — економічна скрута перехідного періоду в Україні. Деякі дослідники наголошують на умисному створенні бе

Західна діаспора
До західної української діаспори (понад 5 млн. осіб) слід додати також українців Холмщини, Перемишлянщини, Надсяння, Підляшшя, Пряшівщини, Мараморошчини та Сучавщини, свого часу відокремлених від с

Проблеми виживання людства у ХХІ ст
Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі, коли виник феномен взаємодії всього людського суспільства зі всією природою планети. Науково-технічна революція призве

Причини деградації земель в різних регіонах світу
  Збезлісення Надексплуатація Перевипасання С/г діяльність Індустріалізація Весь

Тенденції відтворення населення у світі. Демографічне старіння населення
Нерівномірне зростання населення в різних регіонах супроводжується інтенсивним процесом перерозподілу світового населення між ними. Частка населення економічно розвинених регіонів неухильно знижуєт

Які ж перебудови визначають успіх руху від відсталості до прогресу?
Прикладів радикальних економічних перетворень окремих держав на шляху розвитку цивілізації чимало. Економіка більшості сучасних економічно розвинутих країн перебувала свого часу на досить низькому

Співвідношення найважливіших показників якості життя в країнах різного типу, на кінець ХХ – початок ХХІ століття
Країни ВВП на душу населення, дол. Тривалість життя, рр. Частка людей, які мають освіту, % Весь світ

Демографічне поняття народжуваності. Фактори та показники народжуваності
Прагнення визначити максимум народжуваності веде свій родовід від засновника демографії Дж. Граунта. Ще в 1682 р. він намагався визначити максимально можливий, говорячи сучасною мовою, загальний ко

Загальний коефіцієнт народжуваності у 1985 – 2000-х pp
Регіон Коефіцієнт народжуваності (у %) Весь світ 27,1 Африка 44,7

Репродуктивна поведінка: поняття та структура. Дослідження репродуктивного населення
Під репродуктивною поведінкою розуміється система дій і відносин, які опосередковують народження певного числа дітей у сім'ї (а також поза шлюбом). Тобто виразом репродуктив

Проблеми репродуктивної поведінки в Україні
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'ярепродуктивне здоров'я – це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність

Соціально-економічні складові
Неефективність в українському суспільстві роботи на всіх рівнях щодо посилення ролі інституту родини та втрата історичних українських традицій щодо формування та збереження сім'ї, як основної склад

Соціально-економічні складові
Неефективність в українському суспільстві роботи на всіх рівнях щодо посилення ролі інституту родини та втрата історичних українських традицій щодо формування та збереження сім'ї, як основної склад

Якість надання медичних послуг
Функціонування системи, яка забезпечує наступність у наданні медичної допомоги жінкам та новонародженим, залежить від адекватного фінансування. Відсутність механізмів стабільного фінансового забезп

Демографічне поняття смертності. Середнє очкування протяжності життя
Смерть – завершальна фаза індивідуального існування кожного організму. Неминучість смерті випливає із суперечливої сутності життя. Життя і смерть у живому організмі представляю

Причини росту смертності працездатного населення
· Рівень охорони здоров'я та якості початкової освіти. За цими критеріями (за винятком системи вищої освіти та професійного вдосконалення) Україна помітно відстає від розвинених держав з р

Вибірковий перелік професійних захворювань
№ Найменування хвороб Приблизний перелік виробництв та робіт, що виконуються на них Захворювання, які виник

Тенденції та фактори рівня смертності і середньої протяжності життя у світі
У 2000 р. ВООЗ оцінила якість системи охорони здоров’я держав світу. Рейтинг показав, що якість медичної допомоги не завжди залежить від розмірів країни, чисельності населення і стану економ

Проблема старіння людства
Максимальна тривалість життя – згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів. Через важкість визначення на п

Проблема старіння населення в Україні
Процес старіння населення є результатом передусім зниження народжуваності та збереження її впродовж тривалого періоду на рівні, що не забезпечує навіть простого відтворення поколінь. В економічно р

Демографічна політика: визначення, методи ефективність. Сімейна політика
Демографічна політика – це цілеспрямована діяльність державних органів і інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення, покликана зберігати

Історія демографічної політики
Необхідність підтримувати певні пропорції між населенням, ресурсами і навколишнім середовищем завжди усвідомлювалася як важливе і складне управлінське завдання. Демографічна політика має давню істо

Історія демографічної політики
Необхідність підтримувати певні пропорції між населенням, ресурсами і навколишнім середовищем завжди усвідомлювалася як важливе і складне управлінське завдання. Демографічна політика має давню істо

Доступ до послуг з репродуктивного та статевого здоров’я, включно з плануванням сім’ї
Всі країни повинні боротися, щоб зробити доступними послуги з репродуктивного здоров’я через загальну систему охорони здоров’я для всіх людей відповідного віку якнайшвидше, але не пізніше 2015 року

Концепція демографічної політики і основні напрямки регулювання демографічних процесів в Україні в сучасних умовах
Проведений аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміки протягом останніх років свідчить про наявність в Україні поряд із соціально-економічними проблемами глибокої демографічної

Роль демографічного прогнозування у соціальному і економічному розвитку. Демографічні пронози ООН
Демографічний прогноз — це обґрунтоване передбачення головних параметрів руху населення та майбутньої демографічної ситуації: чисельності, статевовікової, сімейної та інших

Прогнозоване зростання чисельності населення світу
Прогнози ООН (в тисячах) Роки Світ Африка Азія Європа Латинська Америка

Населення Євросоюзу в 2020 році. Прогноз Євростату
  Наявне населення Базовий прогноз Прогноз природного приросту (без урахування міграції) Прогноз з урахуванням підвище

Зміни чисельності населення України з початку ХХ ст. до 2009 року
Рік Населення, млн. чол.

Розвиток сімейно-шлюбних відносин в Україні
Шлюб — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, яка визначає їхні права і обов'язки одного щодо одного й щодо діте

Демографічні перспективи України
Основною причиною загострення демографічної кризи в Україні є зниження до критичного рівня народжуваності. Сучасний її стан такий, що забезпечується лише половина потрібного для відтворення

Народжуваність в Україні
Рік норадження Кількість дітей 657 200 389 200

Очікувані тенденції смертності
Загальна захворюваність населення України значно збільшилась протягом 1990-х років. Якщо між двома (1979 і 1989 років) останніми переписами населення поширеність захворювань зросла на 16,3%,

Прогноз основних параметрів режиму смертності населення України до 2026 р
  Коефіцієнт смертності немовлят, %  

Перспективи демографічного старіння
Демографічне старіння зафіксовано в Україні у середині ХХ століття і є невід’ємною частиною її демографічного розвитку: за період між переписами 1959 та 2001 рр. частка осіб у віці 60 років і старш

Основні параметри демографічного прогнозу, тис. осіб на початок року
  Загальна чисельність населення  

Очікувані тенденції міграцій населення
Впродовж трансформаційного періоду міграційні процеси зазнали суттєвих змін. Внаслідок розпаду Радянського Союзу, поглиблення економічної кризи, зниження рівня життя населення значно знизився рівен

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги